Сила слова або як Україна вибудовує правовий щит: позиція Уповноваженого до Міжнародного дня боротьби з мовою ворожнечі

Через зростання ксенофобії та расизму у світі, у 2021 році Генеральна Асамблея ООН офіційно проголосила 18 червня Міжнародним днем боротьби з мовою ворожнечі.

Це нагадування для кожної держави про те, що свобода вираження поглядів не охоплює заклики до нетерпимості чи дискримінації. Мова ворожнечі – це комунікація, яка підбурює, пропагує, поширює або виправдовує насильство, ненависть або дискримінацію щодо особи або групи осіб, або паплюжать їх через їх реальні або приписані особисті характеристики або статус. Це явище розколює суспільство і часто стає каталізатором злочинів на ґрунті нетерпимості. Саме тому протидія таким проявам є частиною захисту людської гідності, рівності та безпеки.

Результати дослідження Ради Європи щодо політики протидії мові ворожнечі в Україні (2022 рік) вказали на необхідність системних змін у правовому полі задля дієвого реагування на мову ворожнечі. Що сьогодні передбачає українське законодавство? Наразі Кримінальний кодекс України не містить прямого терміну «мова ворожнечі», хоча відповідальність за окремі прояви таких дій може отримати правову оцінку за статтями 161, 300, 436-2 та 442 Кримінального кодексу України залежно від змісту, контексту, мети висловлювання та наслідків його поширення.

В умовах збройної агресії Російської Федерації проти України особливого значення набуває реагування на виправдовування агресії, глорифікацію її учасників, а також на прямі та публічні заклики до вчинення найтяжчих міжнародних злочинів.

В медіа та на платформах спільного доступу до відео також діє заборона поширювати мову ворожнечі згідно зі статтею 36 Закону України «Про медіа».

У межах виконання заходів, передбачених Дорожньою картою з питань верховенства права, схваленою розпорядженням Уряду України від 14.05.2025 № 475-р, Секретаріат Уповноваженого бере участь у підготовці змін до законодавства, які мають синхронізувати національний механізм захисту від поширення мови ворожнечі зі стандартами ЄС.

Мета держави – забезпечити правову систему, у якій кожна людина має реальний і дієвий захист від дискримінації, нетерпимості та насильства, а публічний простір ґрунтується на повазі до прав і гідності людини. Свобода слова не може служити прикриттям для ненависті.