Підстави для проходження мобілізованим військовослужбовцем служби під час дії воєнного стану за місцем проживання: роз’яснення від Уповноваженого

У період широкомасштабної збройної агресії РФ проти України важливим напрямом діяльності Офісу Омбудсмана є захист прав військовослужбовців та членів їхніх сімей.

Проаналізувавши зміст звернень військовослужбовців та з метою правового інформування громадян, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець звертає увагу на деякі найпоширеніші питання, які виникають у наших захисників і захисниць.

Сьогодні мова піде про підстави для проходження військовослужбовцем, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, служби за місцем проживання.

Отже, згідно з вимогами частини першої статті 23 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» під час дії воєнного стану можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації лише за їхньою згодою і тільки за місцем проживання військовозобов’язані, які:

▪ визнані в установленому порядку особами з інвалідністю;

▪ жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;

▪ жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;

▪ жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

▪ жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

▪ жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;

▪ усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;

▪ зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;

▪ які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

▪ опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

Питання додержання прав мобілізованих осіб та військовослужбовців залишається на контролі Уповноваженого.