Дмитро Лубінець звернувся до Конституційного Суду України

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець звернувся до Конституційного Суду України із конституційним поданням про визнання таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення абзацу 22 пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII.

Оскаржуване положення передбачає зупинення вчинення виконавчих дій у відкритих виконавчих провадженнях у період дії воєнного стану у випадках, коли боржниками є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з’єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України.

У конституційному поданні наголошено, що встановлений мораторій унеможливлює виконання судових рішень немайнового характеру (зобов’язання вчинити певні дії). Омбудсман звертає увагу на те, що виконання таких рішень є особливо актуальним під час воєнного стану, а їх відтермінування до його завершення нівелює право на судовий захист.

Зокрема, мораторій блокує виконання рішень, за якими:

• ТЦК та СП зобов’язані внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (наприклад, щодо виключення з військового обліку);
• військові частини зобов’язані розглянути рапорт військовослужбовця або прийняти рішення про його звільнення з військової служби.

Окремий акцент зроблено на блокуванні рішень, які підлягають негайному виконанню. Йдеться про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та поновлення на роботі незаконно звільнених працівників (що передбачено КАСУ та ЦПК України). У таких випадках мораторій не лише порушує право на судовий захист (ст. 55 Конституції України), але й опосередковано право на працю та отримання заробітної плати, зводячи захист від незаконного звільнення до формальності.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини підкреслює, що правова позиція викладена у конституційному поданні, має універсальний характер і стосується будь-яких рішень немайнового характеру, де боржником є зазначені вище суб’єкти. Оспорюваний мораторій порушує ст. 8, ч. 3 ст. 22, ч. 1-2 ст. 55, ст. 64, п. 9 ч. 2 ст. 129 та ст. 129-1 Конституції України, створюючи стан триваючого порушення прав людини.

30.12.2025 конституційне подання розподілене судді-доповідачу.

З текстом конституційного подання, у якому наведене детальне обґрунтування неконституційності вказаного положення, можна ознайомитися за посиланням.